Серед інфекційних захворювань особливе місце займають гострі кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз,черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції та ін.Інфекційні хвороби цієї групи спричиняються різними збудниками: найпростішими, бактеріями, вірусами.
Що ж є спільного між ними? Чому в одну групу увійшли захворювання, появу яких спричиняють мікроорганізми різних біологічних видів? Всю цю групу об’єднує те, що основне місце перебування хвороботворного початку і розвитку хвороби - кишечник людини (чи тварини). Звідси й загальний механізм передачі інфекції, так званий фекально-оральний, при якому збудник з кишечника хворого чи носія інфекції потрапляє у зовнішнє середовище, потім через рот у шлунково-кишковий тракт здорової людини і викликає захворювання. В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також заноситись брудними руками і предметами домашнього вжитку. Які ж ознаки гострих кишкових захворювань? Хвороба проявляється не зразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: короткий при дизентерії – 2-7 днів, при холері – від декількох годин до п’яти днів, при харчових токсикоінфекціях – декілька годин, при черевному тифі – 7-25 днів, при гепатиті А – 15-50 днів. Наприкінці прихованого періоду може з'явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури. При гепатиті А найбільш характерними ознаками є жовтянисність шкіряного покриву та слизових оболонок, потемніння сечі і т. д. Успіх боротьби за зниження захворюваності на кишкові інфекції багато в чому залежить від того, наскільки обізнане населення з причинами виникнення та поширення цих захворювань. Підвищення санітарної культури населення – це величезний резерв подальшого зниження захворюваності на гострі кишкові інфекції. Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Особливо часто вони спостерігаються у дітей, тому що в малят і захисні сили слабші, і гігієнічні навички ще недостатні. Щоб запобігти появі гострих кишкових захворювань, насамперед необхідно ізолювати хворого, а також виключити можливі шляхи передачі інфекції. В разі настання шлунково-кишкових розладів треба негайно звернутися до лікаря, не вдаючись до самолікування. Кожне захворювання вимагає спеціального, науково обґрунтованого лікування. Тепер розроблено ефективні, інколи дуже складні, схеми лікування кишкових інфекцій, які враховують вік хворого, реакцію його організму на лікувальні препарати, наявність супутніх хвороб, чутливість мікроорганізмів до того чи іншого медикаменту. Лікування кишкових інфекцій (а втім, і всіх інших інфекційних хвороб) має проводитись суворо індивідуально, комплексно, із застосуванням найдоцільніших засобів та методів. А це може зробити тільки лікар. Безконтрольне, неправильне вживання антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів призводить до того, що в кишечнику гинуть не лише збудники хвороби, а й корисні бактерії (мікрофлора). Хвороба може перейти в хронічну форму з розвитком дисбактеріозу, а це дуже важко піддається лікуванню. Звертатися до лікаря слід при перших ознаках недуги, інакше ускладнюється її перебіг і створюється загроза розповсюдження збудників.
Тільки лікар, і ніхто інший, вирішує – госпіталізувати хворого чи залишити його вдома, де під наглядом медичного персоналу він пройде курс лікування.
В іншому випадку мають бути неухильно додержані правила догляду за хворим, приписані медиками.
Додержання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук, – запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями. Руки необхідно мити перед їдою, приготуванням їжі, після кожного відвідання туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити.
Цю процедуру проробити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями. Бруд з-під нігтів видаляють щіточкою. Якнайретельніше повинні стежити за чистотою рук працівники дошкільних дитячих закладів, а також ті, хто має справу з приготуванням та реалізацією харчових продуктів. Нехтування правилами може призвести до групового захворювання кишковими інфекціями.
Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження хвороботворних мікроорганізмів.
Рекомендується не тримати на кухні нічого зайвого. Бажано, щоб кухонні меблі були вкриті пластиком, що легко миється гарячою водою з милом. Стіни на висоту 1,5 метра від підлоги найкраще обкласти плиткою або пофарбувати олійною фарбою – це полегшить їх миття. Для сміття необхідно мати відро з кришкою. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити.
Треба мати окремі дошки для обробки сирого м'яса та риби, сирих овочів, для вареного м'яса та риби, для хліба.
Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м'ясорубку після миття ошпарити окропом. Зберігають посуд у недоступному для мух місці.
Ще до того як продукти опиняться на кухні, треба запобігти їх забрудненню мікроорганізмами, що спричиняють гострі кишкові інфекції. Продукти, які не підлягають річній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковують окремо від сирого м'яса, риби, напівфабрикатів.
Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді. Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6 °С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись. Так, м'ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м'ясні напівфабрикати – 36 годин; смажені котлети – 24 години; варені ковбаси – 48 годин.
Не рекомендується готувати влітку в домашніх умовах заливні м'ясні та рибні страви. А в їдальнях та кафе взагалі заборонено готувати ці страви в літні місяці.
Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко (а надто куплене на базарі) слід обов'язково прокип'ятити. У поширенні гострих кишкових інфекцій не остання роль належить мухам. Перелітаючи знадвору, де вони кубляться в місцях, багатих на органіку (смітники, перегній, нечистоти), до житлових приміщень, комахи сідають на харчові продукти і таким чином заражують їх збудниками хвороб, яких переносять на лапках та черевці. Боротьбу з мухами найкраще розпочинати із знищення їхніх личинок навесні. Для цього місця можливого виплоду мух 3-4 рази на місяць обробляють карболовою кислотою, хлорофосом або гасом з розрахунку 2-3 літри на 1м2. Щоб перекрити мухам доступ у приміщення, вікна закривають марлею або густою сіткою. Для знищення мух використовують липкі стрічки, мухобійки. Треба пам'ятати, що в чистому приміщенні мухи не затримуються.
Фактором передачі кишкових інфекцій може бути вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції. Найбезпечнішою є вода, що подається централізовано водопроводом, бо її піддають очищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами.
Велику небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються з суден та з каналізаційних труб або змиваються з поверхні ґрунту атмосферними опадами. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро,ставок і т. д.) намагайтеся не ковтати воду.

П А М ’ Я Т К А

профілактики гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь МОЗ рекомендує:

• НЕ вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлений термін.

• НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб.

Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції.

• НЕ вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

• При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском.

• Не готувати продукти із запасом. Приготовлені страви бажано вживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають піддаватись вторинній термічній обробці. Зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин.

• НЕ брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання).

• НЕ приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо), в незабезпечених умовах.

• При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми – обдати окропом.

• НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо).

• Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.

• При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води.

• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом.

• Обов’язково мити руки після відвідування туалетів.

• При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти.

• Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.

• У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого треба негайно викликати швидку медичну допомогу.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!Тільки чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути зараження кишковими інфекціями.